Досвіди

КОЛЕСНИК ГАННА ВАЛЕРІЇВНА

Дата народження: 08.05.1981 року

Навчальний заклад, рік закінчення: 

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, 2003 р.

Посада: практичний психолог

Стаж роботи (педагогічний): 18 років

Кваліфікаційна категорія, звання:  психолог вищої категорії.

Тема досвіду: Адаптація першокласників до навчання в умовах Нової української школи.

Об’єкт досвіду – Колесник Ганна Валеріївна, практичний психолог Ріпкинської гімназії імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради

Адреса досвіду – смт. Ріпки, вул., Святомиколаївська, 43, Чернігівської області, 15000, Ріпкинська гімназія імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради

 Вид – раціоналізаторський (діяльність, яка пов’язана із творчим використанням форм і методів, які вирізняються новим оригінальним підходом, що спричиняє підвищенню якості навчання та виховання здобувачів освіти).

Термін вивчення – 2018 – 2021 роки

Актуальність досвіду

Стрімкі зміни в суспільстві призводять до змін в усіх сферах життя людини, перетворення відбуваються і в освіті, з впровадженням Нової української школи, що має на меті забезпечення нової методики викладання, новий освітній простір та рівний доступ до якісної освіти. Здобуття освіти починається зі вступом до оновленої школи і перші місяці навчання викликають у здобувачів освіти зміни всього способу життя і діяльності. Щоб прийняти та усвідомити їх необхідно пройти процес адаптації, який є своєрідним стресом для дитини. Цей процес супроводжується певними функціональними змінами та зачіпає психоемоційну сферу. Значна кількість дітей лише частково пристосовується до нових умов.

Важливою умовою вибору основної стратегії психологічного супроводу є врахування побажань і запитів вчителів. Вчасна психологічна підтримка та розвивальна робота створює можливість сформувати необхідні навички та вміння, необхідні для благополучної адаптації та успішної подальшої соціальної діяльності дитини.

Провідна педагогічна ідея 

Першій рік навчання для дитини є важливим етапом життєвого шляху і визначає подальше перебування її у закладі освіти. В цей період формуються основні новоутворення у пізнавальній та особистісній сферах дитини. Формуються основні компетентності здобувачів освіти, системи відносин дитини зі світом і самим собою, стійкі форми взаємин з однолітками та дорослими, базові навчальні установки, які в істотній мірі визначають у подальшому успішність навчання, ефективність стилю спілкування та можливості особистісної самореалізації.

Навички до навчання формуються у здобувачів освіти початкової школи через процес самостійно-пізнавальної діяльності. Внаслідок цього формування пізнавальних здібностей, усі психологічні процеси стають у значній мірі довільними і внутрішньо опосередкованими. Завдяки цьому розвивається емоційна, вольова та інтелектуальна сфери молодшого школяра. Поведінковий компонент освітньо-пізнавальної компетентності поєднує в собі внутрішню освітню мотивацію, ціннісні орієнтації і суб’єктну готовність до навчання. Дуже важливо надати дітям можливість зробити впевнені кроки до країни знань, вселити віру кожної дитини в свої здібності, в себе, допомогти дитині усвідомити, що помилятися це нормально. Відчуття благополуччя та впевненості закладені на початковому етапі навчання стануть опорою для подальшого отримання знань здобувачів освіти. Тому важливим завданням практичного психолога у роботі з молодшими школярами, в умовах формування НУШ, є психологічний супровід процесу адаптації першокласників, який вимагає від практичного психолога проведення діагностичної, корекційної, профілактичної та просвітницької роботи з усіма учасниками освітнього процесу.

Науково-теоретична база досвіду

Проблему адаптації та розвитку пізнавальних процесів досліджували такі вчені: Л. Виготський, О. Леонтьєв, Ж. Піаже, С. Рубінштейн, Л. Сахаров, О. Соколов, та ін.. Ними були розроблені різні методики дослідження та формування інтелектуальних здібностей, висловлені теорії про зв’язок пізнавальних процесів з процесом формування особистості, досліджено проблему свідомого і міцного засвоєння знань. Найбільш яскраве вираження ці ідеї отримали в працях К. Ушинського, П. Каптерєва та А.Нечаєва.

Пізнавальні процеси молодшого школяра досліджували психологи: Л.Виготський, М. Шардаков, Т. Косма, Н. Менчинська, О. Скрипченко, П. Гальперін, І. Страхов, Л. Божович, які стверджували, що при вступі до школи дитина володіє наочно-образним та наочно-дійовим мисленням. Таким чином зростає роль понятійних і абстрактних компонентів мислення порівняно з його образними і конкретними складовими. Проте практична дія та образ залишаються важливими опорами мислення молодшого школяра, особливо при розв’язанні нових для нього задач.

У вітчизняній науковій літературі адаптація розглядається на біологічному, психологічному, соціальному і педагогічному рівнях. Роботи Б. Ананьєва, Л. Виготського, А. Лурії, А. Ухтомського, Д. Узнадзе та інших вчених є теоретико-методичною основою для обґрунтування адаптації дитини як психологічного і загально біологічного феномену.

Результати педагогічної діяльності

2018 – 2019 н.р.

- перемога на районному етапі, участь в обласному етапі  Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінації «Профілактичні програми».

- підготувала Кравченко Олену, ученицю 11 класу Ріпкинської гімназії імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради, на конкурс-захист науково-дослідницьких робіт Малої академії наук, відділення – хімії та біології, секція «Психологія», тема науково-дослідницької роботи «Рівень емпатії дітей молодшого шкільного віку в інклюзивному класі», на районному етапі отримала диплом І ступеню, та обласному етапі отримала диплом ІІІ ступеню.

2019 – 2020 н.р.

- 2019/2020 н.р. – перемога на районному етапі, лауреат обласного етапу Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінації «Корекційно-розвиткові програми».

- 2019/2020 н.р. – підготувала Гавриленко Єлизавету, ученицю 10 класу Ріпкинської гімназії імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради на конкурс-захист науково-дослідницьких робіт Малої академії наук, відділення – хімії та біології, секція «Психологія», тема науково-дослідницької роботи «Шкільні страхи підлітків», на районному етапі отримала диплом І ступеню, та обласному етапі була учасником.

2020 – 2021 н.р.

-  2020/2021 н.р. – участь (онлайн) у Всеукраїнських пізнавальних конкурсах «Я – Людина», «Ми – патріоти України», «Європа – це я!» підготувала 6 учнів Ріпкинської гімназії імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради, які отримали дипломи І ступеню та ІІ ступеню.

Участь у Всеукраїнському форумі «Кар’єра зі школи: вибір і планування», проведення майстер-класу в рамках творчої майстерні «Грані майстерності» до Всеукраїнського дня психолога на тему «Організація науково-дослідницької роботи як один із шляхів формування психологічних знань учнів», організація національного уроку «Моє майбутнє в Україні», виступ на обласному вебінарі для практичних психологів закладів загальної середньої освіти «Партнерська взаємодія вчителя початкової ланки та практичного психолога в умовах Нової української школи» ознайомила з авторською корекційно-розвитковою програмою «Перші кроки у шкільній країні», виступ на методичному об’єднанні практичних психологів та соціальних педагогів Ріпкинської селищної ради, на тему «Пріоритетні напрямки роботи психологічної служби системи освіти на 2021/2022 н.р.».

Перспективний педагогічний досвід  Колесник Г.В. протягом  2018-2021 років вивчала методист Навчально-методичного центру психологічної служби у системі освіти Чернігівської області  Дрозд О.М.

Чистенко Інна Григорівна

Дата народження: 5 травня 1980 року Навчальний заклад, рік закінчення: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка. (2002 р.) Посада: практичний психолог Стаж роботи (педагогічний): 17 років, на посаді практичного психолога – 17 років Кваліфікаційна категорія, звання: спеціаліст вищої категорії, практичний ипсихолог-методист Нагороди, відзнаки: грамота Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації (2016 рік).

АДРЕСА ДОСВІДУ: загальноосвітня спеціалізована школа І-ІІІ ступенів фізико-математичного профілю №12 м. Чернігова

ТЕМА ДОСВІДУ: Психологічні консультації учасників освітнього процесу

МЕТА ДОСВІДУ: сприяння збереженню та укріпленню психічного та психологічного здоров’я учасників освітнього процесу

ВИД ДОСВІДУ: раціоналізаторський, відповідає всім його критеріям: актуальність, новизна, стабільність, результативність

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСВІДУ:

Всебічні процеси демократизації суспільства вимагають створення широких можливостей для реалізації власного потенціалу кожної людини.

Необхідність знаходити своє місце в динамічних соціально-економічних умовах, визначати сенс свого життя, формувати власну життєву стратегію і реалізувати особистісний потенціал – все це є актуальним потребою кожної особистості. Проте, самотужки вибудувати власну життєву стратегію буває нелегко. Відповідно, виникає потреба в професійній психологічній підтримці, зокрема, в освітньому середовищі. 

Індивідуальний підхід є ефективним для подолання більшості проблем в освітньому середовищі, але вимагає дотримання відповідних умов. На ефективність консультативного процесу впливають як організаційні фактори так і професійна компетентність спеціаліста, його прагнення до самовдосконалення, рольова позиція в школі. Саме тому актуальним є практичний досвід Чистенко І.Г., який надасть змогу психологам-практикам проаналізувати власні професійні установки та алгоритми діяльності, необхідні для ефективного вирішення практичних завдань.

ПРОВІДНА ІДЕЯ ДОСВІДУ: вплив психологічного консультування на усебічний розвиток здобувачів освіти та оптимізацію освітнього процесу.

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ДОСВІДУ: досвід ґрунтується на творчому використанні ідей вітчизняних та закордонних науковців, психологів таких як С.В. Васьківська, Р.С. Немов, Р. Кочюнас, І.В. Дубровіної, М.М. Семаго, Н.В. Самоукіна; використані результати наукового аналізу праць Л.С. Виготського, І. Беха, Е. Фромма.

СУТНІСТЬ (ТЕХНОЛОГІЯ) ДОСВІДУ:

Однією з складових успішної роботи шкільних практичних психологів з учнівською, вчительською, батьківською громадськістю є консультативна робота. Психологічне консультування прийнято розглядати як одну з трьох можливих спеціалізацій психолога-практика, поруч із діагностикою та корекцією. 

Психологічне консультування – це вид професійної психологічної допомоги, який передбачає надання клієнту необхідної психологічної інформації та створення відповідних умов для пошуку шляхів вирішення клієнтом своєї актуальної життєвої проблеми. Слід також зазначити, що консультування – це процес, у якому приймають участь двоє людей: один з них – консультант (той, хто слухає), інший – клієнт (той, хто розповідає). Як правило, цей процес супроводжується особистісним ростом клієнта.

Специфікою психологічного консультування в закладах освіти є його сконцентрованість на вирішенні професійних проблем. У процесі консультації розглядаються переважно ті моменти, які мають відношення до вирішення головної мети психологічної служби освіти – максимально сприяти збереженню та укріпленню психічного та психологічного здоров’я кожної дитини. Дорослі, педагоги та батьки, консультуються тому, що вони мають відношення до дитини. Їх проблеми розглядаються тільки у зв’язку з проблемами дітей, а не самі по собі. 

Практичний психолог визначила для себе ряд проблемних питань, вирішення яких оптимізує міжособистісну взаємодію в системі «педагог – дитина», «батьки – дитина», «педагог – батьки»:

-          Здійснення самоаналізу з метою професійного та особистісного вдосконалення, врегулювання власної консультативної діяльності (професійні вимоги; відповідальність, компетентність, благополуччя клієнта, конфіденційність) з вимогами Етичного кодексу психолога.

-          Вивчення алгоритмів проведення консультативної зустрічі.

-          Вивчення основних запитів в сфері психолого-педагогічного консультування у закладі освіти.

-          Визначення найпоширеніших причин виникнення труднощів у спілкуванні.

-          Дотримання алгоритму консультування та діагностичної бесіди з клієнтом.

-          Вироблення спільних правил поведінки з клієнтом.

-          Виокремлення  скарги клієнта, реорганізація її у «запит».

-          Деталізація та інтерпретація запиту.

-          Здійснення реорієнтації за алгоритмом «з пасивної позиції до активної діяльності».

-          Надання рекомендацій, подальший психологічний супровід та підтримка клієнта.

Здійснюючи консультативну роботу, практичний психолог вирішувала такі конкретні завдання:

1. Консультувала адміністрацію навчального закладу, вчителів, батьків з проблем навчання і виховання дітей.

2. Проводила індивідуальне консультування дітей середнього та старшого шкільного віку з питань навчання, розвитку, проблем життєвого самовизначення, взаємовідносин з дорослими та однолітками, самовиховання.

3. Сприяла підвищенню психологічної культури педагогів та батьків шляхом проведення індивідуальних і групових консультацій, участю в психолого-педагогічних консиліумах, педагогічних нарадах, батьківських зборах.

Для забезпечення повноцінного і різнобічного розкриття можливостей консультанта та клієнта були розроблені методичні рекомендації «Особливості організації консультативного процесу практичним психологом в умовах сучасної школи» (затверджено радою методичного центру Управління освіти Чернігівської міської ради, протокол № 5 від 14.02.2017). Наукова новизна та теоретичне значення цих матеріалів полягає у розробці алгоритму первинного інтерв’ю, яке б передувало проведенню консультативної зустрічі. Напрацьовано форми роботи шкільного практичного психолога з формування сприятливого середовища для встановлення контакту з дитиною, деталізації запиту, визначення її мотивації.

Детальне ознайомлення з системою роботи практичного психолога, перегляд протоколів індивідуальних консультацій учасників освітнього процесу, фото- та відеоматеріалів консультацій, бесіди зі здобувачами освіти, членами педагогічного колективу закладу, вивчення методичних рекомендацій спеціаліста «Особливості організації консультативного процесу практичним психологом в умовах сучасної школи» дають змогу стверджувати, що розроблена і впроваджена система консультацій довела поновлення здатності дітей до самодопомоги у вирішенні власних життєвих труднощів, підвищення рівня оптимізації міжособистісної взаємодії в системі «педагог – дитина», «батьки – дитина», «педагог – батьки».

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ДОСВІДУ: Дієвість та результативність роботи практичного психолога  загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів фізико-математичного профілю №12 м. Чернігова підтверджують її професійні досягнення. Інна Григорівна – автор понад 20 наукових статей в фахових виданнях. Нею підготовлено 5 фахових методичних  рекомендацій. Вона є тренером міжнародних програм «Рівний-рівному» (ЮНЕСКО), «ISP»; спікером, тренером на психолого-педагогічних конференціях міжнародного та всеукраїнського рівнів; психологом-експертом національних, обласних, міських ЗМІ.

Серед науково-педагогічних досягнень спеціаліста слід відзначити участь здобувачів освіти у міському етапі олімпіади з психології (2014-2015 н.р.) та співпрацю з Малою академією наук України. Залучення учнів до науково-дослідницької роботи в МАН має досягнення обласного рівня: у 2014-2015 н.р. учень 11 кл. Магула С. посів 2-е місце на міському етапі та 3-е місце на обласному етапі конкурсу-захисту робіт Малої академії наук України (секція «Педагогіка»).

Протягом 2015-2016 н.р. Інна Григорівна була керівником гуртка з психології Малої академії наук м. Чернігова. У цьому ж році Василенко Тетяна, учениця 10 кл. Чернігівського колегіуму №11, посіла 3-е місце на міському етапі конкурсу-захисту робіт Малої академії наук України; Кузьменко Єгор став переможцем ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту Малої академії наук України (відділення: хімія та біологія, секція: психологія).

Під час проведення консультативної роботи Чистенко І.Г. широко використовувала методи пісочної терапії, що дозволяло деталізувати та краще інтерпретувати проблему звернення, перетворити її у позицію «запиту». «Пісочні картини» клієнта фіксувалися за допомогою фото- та відеоапаратури, що дозволяло порівняти результати проведеної роботи, відслідкувати динаміку змін у емоційному стані дитини чи дорослого.

Матеріали, напрацьовані Інною Григорівною, її  досвід роботи широко висвітлювалися  на практичних семінарах та конференціях, зокрема:

-     Міжнародний педагогічний семінар з питань родинно-сімейного виховання (м. Конотоп), 2015 рік.

-     Міжнародний фестиваль технологій роботи з  метафоричними асоціативними картками «МАКФЕСТ» (м. Київ), 2015 рік.

-     Круглий стіл «Професійний діалог» спільно з учнями школи    (м. Чернігів), 2015 рік.

-   Міжнародний фестиваль метафор, психологічних практик (Інститут Психології розвитку «МАКсимум», (м. Київ). 2016 рік.

- XIII міжнародний фестиваль арт-терапії «ART-PRAKTIK» (організатори – ГО «Східноукраїнська асоціація арт-терапії», всеукраїнська тренінгова компанія «Основа», м. Київ), 2016 рік.

-  Школа молодого спеціаліста «Організація та зміст роботи фахівців психологічної служби» (ЧОІППО імені К.Д. Ушинського, м.Чернігів), 2019 рік.

Інна Григорівна має подяки за проведення психопросвітницької діяльності від адміністрації освітніх закладів міст Чернігова, Херсона, Дрогобича, Львова, Конотопа та Луцька.

У 2013 році за активну громадську, волонтерську, психопросвітницьку  діяльність Інну Григорівну відзначено званням «Жінка року» (міський етап конкурсу).

Критерієм оцінювання результативності консультативної роботи психолога може стати поведінка, зміна особистісного налаштування дитини чи дорослого, які пройшли консультацію, а також бажання інших учасників освітнього процесу звернутися за допомогою саме до цього спеціаліста.

Тож той факт, що протягом 2016-2019 років Інною Григорівною було проведено понад 4000 консультацій, свідчить про високий рівень базової довіри до спеціаліста. Ця кількість постійно зростає, до того ж за консультацією звертаються не лише учасники освітнього процесу загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів фізико-математичного профілю №12 м. Чернігова, а й інших закладів; зростає кількість приватних звернень.

Таким чином, результати досвіду можуть бути використані практичними психологами для консультування дітей, педагогів та батьків з метою розвитку ціннісно-смислової сфери здобувачів освіти; підвищення психологічної компетенції педагогів; створення сприятливого освітнього простору для формування позитивної «Я-концепції» дітей, посилення мотиваційного компоненту їх творчої продуктивної діяльності.

Досвід роботи Чистенко І.Г. – це вагомий внесок до загальної справи максимального сприяння збереженню та укріпленню психічного та психологічного здоров’я кожного учасника освітнього процесу.

Перспективний педагогічний досвід Чистенко І.Г. протягом 2016-2019 років вивчала заступник директора Навчально-методичного центру психологічної служби у системі освіти Чернігівської області Грищенко І.В.

Кирієнко Тамара Володимирівна

Посада: практичний психолог.
Стаж роботи (педагогічний): 39 років.
Кваліфікаційна категорія, звання: практичний психолог  вищої кваліфікаційної категорії.
Нагороди і відзнаки:
1. Диплом третього ступеня за високі творчі досягнення в інноваційній діяльності  Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. К.Д. Ушинського.
2. Почесна грамота за багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у справу навчання і виховання молодого покоління Управління освіти Чернігівської міської ради. 
3. Почесна грамота за сумлінну працю, вагомий внесок у психологізацію навчально-виховного процесу та з нагоди дня працівників освіти  Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації. 
4. Диплом Управління освіти Чернігівської міської ради за зайняте I місце в міському огляді-конкурсі  психологічних кабінетів в ДНЗ та ЗНЗ, номінація «Сенсорна кімната». 
5. Диплом I ступеня у номінації «Сенсорна кімната» в обласному конкурсі кабінетів практичних психологів загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації.
Адреса досвіду: дошкільний навчальний заклад № 23 для дітей з вадами зору м. Чернігова.
Тема досвіду: «Організація комфортного навчально-виховного середовища для дітей з особливими освітніми потребами»
Анотація досвіду:
Всебічні процеси демократизації суспільства вимагають створення широких можливостей для реалізації власного потенціалу кожної людини. Тому особливого значення набувають проекти розвитку і допомоги людям, які мають ті чи інші обмеження здоров’я.
Діти з вадами зору становлять багаточисельну категорію дітей з особливостями психофізичного розвитку. Саме у цих дітей рівень якості життя, адаптації в суспільстві знаходиться в прямій залежності від своєчасності та адекватності  корекційно-розвивального психолого-педагогічного  супроводу. 
В даний час процес виховання з традиційним підходом до навчання не вирішує проблеми поліпшення показників загального розвитку та підвищення рівня соціальної підготовленості дітей дошкільного віку з порушенням зору. Традиційно пріоритетною залишалась фахова медична допомога, тоді як  раннє виявлення і ранній, з перших років життя, комплексний психолого-педагогічний супровід розвитку дітей дошкільного віку з порушенням зору, дозволяють попередити появу багатьох проблем в подальшому житті дитини, скоригувати вже наявні вади розвитку і, як результат, – досягти в подальшому значного зниження ступеня соціальної недостатності.
Психолого-педагогічний  супровід  дітей з вадами зору, при якому враховуються вікові психологічні особливості та специфічні освітні потреби, формує новий підхід до освітніх і виховних технологій дітей означеної категорії, дає змогу кожному дошкільнику комфортно, легко й охоче набувати нових знань, підвищувати пізнавальний та мотиваційний рівень, отримувати задоволення від реалізації своїх здібностей, формувати соціальну стресостійкість та адаптивність.
Для дітей з вадами зору природний процес формування основних вікових психічних процесів обтяжується незадовільним станом зорового сприймання, який визначає в значній мірі формування образу зовнішнього світу, відповідно до якого будується психологічна система дитини з порушенням зору, її особливості, здатність відобразити світ у всій його складності взаємовідносин об'єктів та соціальне життя людей. 
Тому формування та розвиток психологічної системи дітей, що мають порушення зору, безпосередньо пов'язане з корекційною роботою, що проводиться з ними, і з формуванням у них компенсаторних процесів, починаючи з раннього дитинства. Корекція первинного часткового дефекту  психологічними засобами підвищує компенсаторні можливості дитини. Таким чином, компенсація зорової недостатності за своєю суттю не є простим заміщенням одних функцій іншими, а являє собою створення на кожному етапі розвитку дитини нових складних систем зв'язків та взаємовідносин сенсорних, моторних, логічних структур, які дозволяють сприймати і досліджувати інформацію, що транслюється від зовнішнього світу для адекватного відображення та поведінки відповідно до умов життя і діяльності, соціальними і моральними вимогами. Завдяки сприйманню дитина одержує знання та формує досвід про навколишню дійсність, від задоволення, чи незадоволення потреб сприймання залежить процес пізнання і рівень загального розвитку дитини.
Кирієнко Т.В. в своїй практичній діяльності спирається на теоретичні аспекти проблеми, детально вивчає наукові джерела, та вже існуючий досвід роботи по забезпеченню якісного ефективного психологічного супроводу розвитку дітей дошкільного віку з вадами зору. 
Досвід ґрунтується на творчому використанні педагогічних ідей вітчизняних та зарубіжних науковців, педагогів-практиків, психологів таких як М. Брамбрінг, Л.І. Солнцева, Л.І. Плаксіна, В.З. Денікіна, Л. А. Венгер, О.Леонтьєв, використані результати наукового аналізу праць Л. С. Виготського, В. І. Лубовского, Ж.І. Шифа, І. Беха, Б. Братуся, М. Боришевського, С. Максименка,   Е. Фромма.
Практичне значення досвіду. 
Практичний психолог у співпраці з адміністрацією та фахівцями закладу, визначила для себе ряд завдань, вирішення яких задовольнить особливі освітні потреби дітей та підвищить рівень їх загального розвитку:
· Активізація всіх форм сприйняття і сенсорного розвитку засобами сенсорної кімнати.
· Підвищення рівня їх рухового розвитку, маніпулятивної діяльності, сформованості дрібної моторики рук, та рівня сформованості комунікацій.
·Психокорекція емоційних порушень (тривожності, агресивності), обумовлених особливостями розвитку.
Одним із завдань даного експерименту було забезпечення комплексного системного психолого-педагогічного впливу на розвиток дітей з вадами зору. Тісна взаємодія психолога з іншими фахівцями дає можливість одночасно формувати у дітей дошкільного віку багатосторонні дії. Одночасне формування багатосторонніх дій розуміється як усебічне розкриття дитиною властивостей предметів, явищ довкілля в процесі навчальної діяльності із залученням максимальної кількості дій та аналізаторів. В свою чергу це веде до розвитку пізнавальної активності дошкільників. Для забезпечення поставленої задачі було обрано бінарну форму проведення занять, як найбільш ефективну і доречну у роботі з дітьми означеної категорії. Бінарні заняття розроблялись та проводились практичним психологом та дифектологом закладу за наступними принципами:
- забезпечення особистісноорієнтованого підходу до кожного дошкільника у навчально-виховному процесі;
-  домінуючий характер ігрової діяльності;
-  інтеграція різних видів діяльності у процесі навчання;
- відповідність навчального матеріалу інтересам дитини;
- забезпечення емоційного забарвлення ігрової ситуації;
- забезпечення кожній дитині ситуації успіху в процесі навчання.
Розроблена і впроваджена система методик довела, що пізнавальна активність дітей дошкільного віку з вадами зору при забезпечені вимог комфортного освітнього середовища значно підвищилась. Таким чином, досвід роботи практичного психолога Чернігівського дошкільного навчального закладу № 23 з вадами зору  може бути використаний у практиці практичних психологів і вихователів дошкільних навчальних закладів як спеціалізованого так і загального профілю для забезпечення гармонійного розвитку та подальшої соціалізації дітей з вадами зору.
Термін вивчення досвіду: 2011-2014 роки.
Перспективний педагогічний досвід Кирієнко Т.В. вивчала методист центру практичної психології і соціальної роботи Антоненко О.М.
_____________________________________________________________________________

Антонова Лідія Віталіївна

Посада: практичний психолог

Стаж роботи (педагогічний): 18 років.

Кваліфікаційна категорія, звання:спеціаліст вищої категорії, «практичний психолог-методист»

Нагороди, відзнаки: Почесна грамота Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, 2011, Диплом Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, 2010

Адреса досвіду: Ніжинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10 Ніжинської міської ради

Тема досвіду: «Становлення самоцінності особистості через досягнення успіху»

Анотація досвіду:

В Україні зростає потреба у кваліфікованих кадрах, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукоємних та інформаційних технологій. Тому держава ставить перед освітою вимогу формувати в дитині якості успішної людини, усвідомлення людини як найвищої цінності суспільства.

Кожна людина мріє досягати успіху у найрізноманітніших сферах життя, відчувати власну цінність, бути впевненою.

Почуття успіху і позитивні емоції, пов’язані з ним, є одним із найважливіших стимулів розвитку особистості дитини.

За результатами опитування старшокласників-випускників школи, успішними вважають себе близько 42 % учнів. Це діти, які дали високу оцінку розкриттю свого потенціалу здібностей та обдарувань. Решта учнів у тій чи іншій мірі сумніваються у власній успішності, таким чином виявляючи недостатній рівень довіри до себе, що знаходить підтвердження і в наукових дослідженнях учнів дитячого та юнацького віку. Особливими за своєю природою є обдаровані діти. Наукові дослідження свідчать, що саме у потенційно здібних та обдарованих дітей підвищена біохімічна й електрична активність мозку і надчутливість нервової системи по відношенню до навколишнього світу. Вони дуже вразливі, «горять», тому такі діти потребують і особливого підходу. Обдаровані діти − учасники олімпіад та конкурсів, не завжди адекватно переживають невдачі і поразки та проходять «випробування успіхом», що позначається на їх самооцінці. Це може виявлятися в різних формах дезадаптивної поведінки: демонстративній асоціальності, захисній агресії. Інколи можуть виникати протилежні соціально-психологічні реакції на ситуацію неуспіху: відхід у себе, у світ своїх фантазій і мрій, апатичність, млявість, незацікавленість у контактах, спад інтересу до навчання. За статистикою серед обдарованих учнів збільшується ризик суїцидальної поведінки, тому, спілкуючись з обдарованою дитиною, педагог повинен у деяких випадках долати свою власну природу, свою «стандартну» спрямованість на передавання досвіду й знань. Робота з педагогічним колективом, упровадження корекційно-розвивальних програм щодо становлення самоцінності дитини як когнітивного компоненту довіри до себе є актуальним напрямком у роботі практичного психолога,

Дана робота присвячена проблемі психологічного супроводу становлення самоцінності особистості школяра через досягнення  успіху у конструктивній, соціально-значущій  діяльності: навчанні, участі в олімпіадах, конкурсах, науково-дослідницькій роботі, видах діяльності, які розкривають потенційні можливості дитини.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає у вивченні особливостей сприйняття та переживання успіху старшокласниками, прослідковано  взаємовплив успіху та самоцінності у дітей шкільного віку. Напрацьовано форми роботи шкільного практичного психолога з формування сприятливого середовища для становлення самоцінності. Для забезпечення повноцінного і різнобічного розкриття потенціалу особистості дитини була розроблена програма «Короткий курс успіху для звичайних та обдарованих».

Практичне значення досвіду. Результати досвіду можуть бути використані практичними психологами для розвитку ціннісно-смислової сфери учнів; підвищення психологічної компетенції педагогів, створення сприятливого освітнього простору для формування позитивної «Я-концепції» учнів; підвищення психологічної готовності та конкурентоспроможності академічно-обдарованих дітей до участі в олімпіадах та конкурсах, учнів шкіл у іспитах; посилення мотиваційного компонента творчої продуктивної діяльності здібних та обдарованих дітей; консультування педагогів, батьків, учнів, залучення громадськості до підтримки обдарованої молоді.

Перспективний педагогічний досвід Антонової Л.В. вивчала директор центру практичної психології і соціальної роботи Чала Т.І.

___________________________________________________________________

Васько Алла Миколаївна

Посада: практичний психолог.

Стаж роботи (педагогічний): 11 років.

Кваліфікаційна категорія, звання: практичний психолог  вищої кваліфікаційної категорії.
Адреса досвіду: Прилуцький дошкільний навчальний заклад «Дитячий будинок інтернатного типу»
Тема досвіду: розвиток пізнавальної активності дошкільника методами ейдетики:  «Ейдетика для дошкільнят»
Актуальність досвіду: пізнавальна активність не є вродженою. Вона формується протягом усього процесу життєдіяльності людини. Соціальне середовище – той ґрунт, від якого залежить, чи перетвориться ця потенційна можливість на реальну дійсність. Рівень її розвитку також визначається індивідуально-психологічними особливостями дитини та умовами виховання.
Особливо актуальності ця проблема набуває стосовно розвитку дітей, яким притаманні певні психічні вади, що зумовлюють серйозні утруднення в опануванні основними програмовими завданнями. На даний час приходиться констатувати, що по своєму психічному розвитку діти, які виховуються без піклування батьків відрізняються від ровесників, що зростають у сім’ї. Темп дошкільників, які виховуються в дитячому будинку, уповільнений. Дані малята мають слабку пам’ять, не здатні зосередити увагу на тривалий час, мають низький рівень пізнавальної активності.
Назріла необхідність впровадження в практику таких методів роботи з вихованцями дошкільних навчальних закладів,  які розвивають та вдосконалюють пам’ять, мислення, збуджують зорові аналізатори що в свою чергу впливає на пізнавальну активність дітей.
Використання методів ейдетики під час проведення корекційно-розвивальних та відновлювальних занять з дітьми дошкільного віку, які виховуються в дитячих будинках, активізують пізнавальну діяльність, що в свою чергу, розвивають впевненість дитини у власному успіху завдяки пізнаному.
Анотація досвіду: практичним психологом Васько А.М. було проведено експериментальне вивчення проблеми пізнавальної активності дошкільників на базі Прилуцького дошкільного навчального закладу «Дитячий будинок інтернатного типу». В даному експерименті взяло участь 20 вихованців старшого дошкільного віку. 
В ході констатуючого експерименту були виділені показники пізнавальної активності та її рівні: високий, середній, низький. Аналіз результатів констатуючого експерименту показав, що незначна кількість дошкільнят продемонструвала високий рівень пізнавальної активності (10%), більшість дітей перебувало на низькому (50%)і середньому рівнях (40%).
Виходячи з результатів констатуючого експерименту, було видно, що традиційні методики, підходи до навчання дошкільників не є ефективними для їх пізнавального розвитку та особистісного росту. Тому постало завдання розробити систему занять з використанням методик ейдетики, яка сприяла б розвитку пізнавальної активності, підвищила б внутрішню мотивацію дошкільників до пізнання, враховуючи їх вікові особливості. Після експерименту була розроблена програма розвитку пізнавальної активності дошкільника методами ейдетики  «Ейдетика для дошкільнят».
Під час розв’язання розумових занять використовувалися умовні «образи» реальних явищ і предметів, різні знаки та символи.Застосування та використання методів ейдетики у корекційній роботі допомогло створити відповідне предметно-стимулююче середовище, яке забезпечувало формування сенсомоторної цілісності дітей (емоційності, інтелекту, волі), підтримувало єдність думки, почуттів і дій. Орієнтуючись на пропоновані символи, діти запам’ятовували не лише сам предмет, а й образ, що виникав в їхній уяві.
Особливістю застосування методів ейдетики було те, що в процесі формуючого експерименту, багатосторонні дії, які складають пізнавальну діяльність, формувалися одночасно, тобто впродовж одного навчального заняття.
Одночасно формувалися перцептивні дії при сприйманні предметів, явищ, сенсорні, дотикові; мислитель ні дії при виявленні суттєвих ознак явищ, предметів. В той же час діти запам’ятовували ці дії на основі мимовільної пам’яті. Під час проведення послідуючих занять ці дії повторювались та закріплювались.
Програма розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, виходячи із вікових особливостей дошкільників, реалізовувалася в ігровій формі – провідної діяльності дошкільнят.
Стрижневим завданням даного експерименту було одночасне формування у дітей дошкільного віку багатосторонніх дій. Одночасне формування багатосторонніх дій розуміється як усебічне розкриття дитиною властивостей предметів, явищ довкілля в процесі навчальної діяльності із залученням максимальної кількості дій та аналізаторів. В свою чергу це веде до розвитку пізнавальної активності дошкільників.
Під час експерименту було визначено психологічні умови  формування пізнавальної активності дошкільнят, які реалізувалися в ході корекційно-розвивальної роботи:
- забезпечення особистісної активності дошкільників у навчально-пізнавальному процесі;
- домінуючий характер ігрової діяльності  у процесі навчання;
- інтеграція різних видів діяльності у процесі навчання;
- відповідність навчального матеріалу інтересам дитини (елемент новизни, викликання подиву);
- забезпечення емоційного забарвлення пошуково-дослідницької ситуації;
- забезпечення кожній дитині ситуації успіху в процесі навчання.
При аналізі були враховані кількісні показники, які фіксували різні форми дій дитини у кожній методиці: кількість слів, кольорів, звуків, предметів, які назвала дитина, кількість відгаданих на дотик предметів. Кількісні показники для кожного виду дій фіксувалися в протоколах.
Практичне значення досвіду. 
Розроблена і впроваджена система методик на основі кількісних показників довела, що пізнавальна активність дітей дошкільного віку експериментальної групи значно підвищилась.
Через деякий час був проведений другий діагностичний зріз, який підтвердив гіпотезу щодо позитивних змін у пізнавальної активності дітей: група дітей з високим рівнем активності збільшилася на 16% й становить 26%, група дітей з середнім рівнем активності зросла на 16% й становить 50%, група з низьким рівнем активності зменшилась на 26% й становить 24%.
Під час проведення корекційно-розвивальної та відновлюючої  роботи з дітьми-дошкільниками необхідно не занурювати вихованців  у «чисте» мислення, а підпорядковувати пізнавальну діяльність загальним життєвим завданням, а пізнавальну активність – спрямовувати на цілі, визначені емоціями. Бажано тісно пов’язувати нову загальну ідею з конкретним матеріалом, практичною діяльністю, наводити дитині приклади з її власного досвіду. Розвиваючи пізнавальну активність варто використовувати основну форму мислення дошкільника – мислення за аналогією, подібністю когось/чогось; і не лише забезпечувати йому можливість сприймати нове, а й сприяти розумінню, елементарно пояснюючи нове.
Практична цінність програма розвитку пізнавальної активності дошкільника методами ейдетики  «Ейдетика для дошкільнят» полягає в тому, що вона ефективно  підвищує рівень пізнавальної активності дітей дошкільного віку, робить заняття цікавими, мотивує дитину до пізнання нового та закріплює навички під час послідуючих занять,  формує позитивну самооцінку і віру дитини в особистісний успіх.
Таким чином, досвід роботи практичного психолога дошкільного навчального закладу «Дитячий будинок інтернатного типу» Васько Алли Миколаївни може бути використана у практиці як практичних психологів так і вихователів дошкільних навчальних закладів для цілеспрямованого впливу на пізнавальну діяльність дітей дошкільного віку.
Термін вивчення досвіду: 2009-2012 роки.
Перспективний педагогічний досвід Васько А.М. вивчала методист центру практичної психології і соціальної роботи Лісовецька І.М.
_____________________________________________________________________