Щодо поширення агресивної субкультури серед підлітків

 Шановні колеги!

Міністерство освіти і науки України занепокоєне ситуацією щодо поширення агресивної субкультури серед підлітків. Як відомо, минулими вихідними підлітки масово збирались у центрі українських міст і готувались влаштувати сутички та бійки. Правоохоронці не допустили конфліктів і понад 700 учасників масового зібрання затримали й передали ювенальній поліції. Більшість із затриманих – це неповнолітні. За такі дії передбачено як адміністративну (для батьків неповнолітніх), так і кримінальну відповідальність, яка наступає із 14-ти років. Затримані називають себе учасниками «ПВК Рьодан» — це нова субкультура, яка натхнена японським аніме та поширилась нещодавно у Росії. Правоохоронці переконані, що дії «ПВК Рьодан» — це спроба росіян використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.

Детальніша інформація розміщена на сайті Національної поліції України

За твердженням психологів, більшість підлітків стають учасниками різних течій чи субкультур через дві важливі потреби — соціалізації та приналежності. До небезпечних субкультур схильні ті, хто невпевнений у собі, має низьку самооцінку і комплекси, у кого є труднощі у спілкуванні, відсутні друзі, напружені стосунки з ровесниками чи батьками, несприятлива сімейна ситуація; хто протягом довгого періоду зазнавав цькування та булінгу. Ще одна причина того, чому неповнолітні стали жертвами провокацій — проживання досвіду війни. Підлітки самі собою емоційно нестабільні, а під час війни їхня емоційна нестабільність зростає удесятеро. Зазвичай, подібні психологічні операції, на кшталт "ПВК Рьодан", ворог запускає, орієнтуючись на емоційно нестабільну аудиторію.

З метою припинення масових протиправних дій, аби застерегти дітей від необдуманих вчинків, подолання конфліктів та формування толерантних стосунків серед представників різних субкультур сучасної молоді, рекомендуємо:

з’ясувати першопричини, які спонукали підлітків приєднатися до небезпечних субкультур та надати відповідну допомогу в їх подоланні;

ознайомити учасників освітнього процесу із існуючими молодіжними субкультурами, їхніми основними рисами, позитивним і негативним спрямуванням;

з’ясувати позитивну роль молодіжних субкультур у процесі адаптації і самоствердження юної особистості;

провести заняття з елементами тренінгу «Всі ми – різні, всі ми – рівні», творчі дискусії на тему «Молодіжні субкультури: за і проти», «Вчимося бути толерантними», «Що спільного ?», «Біла ворона», «Чарівне озеро»;

створити колажі «Світ толерантності» і «Світ інтолерантності», «Риси толерантної особистості» тощо.

Для того, щоб навчити дітей безпечній поведінці у виховній системі закладу освіти необхідно систематично приділяти увагу національно[1]патріотичному вихованню, культурі взаємостосунків школярів, методам ненасильницького спілкування тощо.

Педагогам необхідно налагодити взаємодію з батьками, зокрема:

рекомендувати батькам звертати увагу на контент, який споживає дитина й бути в курсі її інтересів;

разом з дитиною пройти базовий курс кібербезпеки й обговорити його;

слідкувати, чи не відбувається у дитини різких перепадів настрою; проводити більше часу зі своїми дітьми та вибудовувати довірливі стосунки;

звертати увагу на поведінку дітей, коло спілкування та способи проведення дозвілля.

Батькам, у яких складна комунікація з підлітками, варто звернутись до практичного психолога закладу освіти, або, наприклад, до фахівців проєкту Міністерства освіти і науки України та UNICEF "Поруч" , де можна отримати безкоштовну допомогу з метою формування нових життєвих цінностей, розвитку вольових якостей, поліпшення взаємин дитини з батьками та ровесниками тощо.

Довідково:

Небезпечні TikTok-челенджі, які варто обговорити з дітьми

Проєкт «Культура добросусідства»

Як пережити підліткову кризу

Про складну поведінку дитини

Семінар-тренінг «Педагоги та війна. Допомога дорослим і дітям при травматичному стресі в умовах воєнного стану: навігатор для вчителів»

 28 лютого 2023 року Іриною Лісовецькою, методистом  Навчально-методичного центру психологічної служби у системі освіти Чернігівської області ЧОІППО імені К.Д. Ушинського було проведено семінар-тренінг «Педагоги та війна. Допомога дорослим і дітям при  травматичному стресі в умовах воєнного стану: навігатор для вчителів» для педагогічних працівників закладів освіти  Деснянської селищної ради.Під час семінару-тренінгу було акцентовано увагу щодо важливості діяльності закладу освіти, як осередку стабільності для дітей та формування навичок самотурботи у педагогів із метою  профілактики професійного вигорання; висвітлено особливості реакцій дітей та дорослих  на травматичний стрес та тригери зумовлені війною; представлено заходи школи, які допоможуть дітям впоратися з травматичним стресом; відпрацьовано техніки та  вправи щодо стабілізації психоемоційного стану здобувачів освіти тадорослих.

Окремим блоком висвітлено питання «Як допомогти дітям після травматичної події: навігатор для батьків та вчителів».  З досвіду роботи представлені актуальні запити батьків. Надано поради, які допоможуть створити або відновити відчуття безпеки у дітей, впоратися з сильними емоціями.

Захід відбувся в межах взаємодії НМЦПССОЧО ЧОІППО імені К.Д. Ушинського з проєктом «Розбудова мирного, демократичного гендерно-рівноправного суспільства в Україні – Фаза ІІ» (реалізується структурою «ООН Жінки» в Україні у партнерстві з Українським Жіночим Фондом, керівник проєкту Неля Лавріненко).

Участь у заході взяло 26 педагогів.