Шановні колеги!
Міністерство
освіти і науки України занепокоєне ситуацією щодо поширення агресивної
субкультури серед підлітків. Як відомо, минулими вихідними підлітки масово
збирались у центрі українських міст і готувались влаштувати сутички та бійки.
Правоохоронці не допустили конфліктів і понад 700 учасників масового зібрання
затримали й передали ювенальній поліції. Більшість із затриманих – це
неповнолітні. За такі дії передбачено як адміністративну (для батьків
неповнолітніх), так і кримінальну відповідальність, яка наступає із 14-ти
років. Затримані називають себе учасниками «ПВК Рьодан» — це нова субкультура,
яка натхнена японським аніме та поширилась нещодавно у Росії. Правоохоронці
переконані, що дії «ПВК Рьодан» — це спроба росіян використати дітей для
дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.
Детальніша інформація розміщена на сайті Національної поліції України
За твердженням психологів, більшість підлітків стають учасниками різних течій чи субкультур через дві важливі потреби — соціалізації та приналежності. До небезпечних субкультур схильні ті, хто невпевнений у собі, має низьку самооцінку і комплекси, у кого є труднощі у спілкуванні, відсутні друзі, напружені стосунки з ровесниками чи батьками, несприятлива сімейна ситуація; хто протягом довгого періоду зазнавав цькування та булінгу. Ще одна причина того, чому неповнолітні стали жертвами провокацій — проживання досвіду війни. Підлітки самі собою емоційно нестабільні, а під час війни їхня емоційна нестабільність зростає удесятеро. Зазвичай, подібні психологічні операції, на кшталт "ПВК Рьодан", ворог запускає, орієнтуючись на емоційно нестабільну аудиторію.
З метою
припинення масових протиправних дій, аби застерегти дітей від необдуманих
вчинків, подолання конфліктів та формування толерантних стосунків серед
представників різних субкультур сучасної молоді, рекомендуємо:
з’ясувати
першопричини, які спонукали підлітків приєднатися до небезпечних субкультур та
надати відповідну допомогу в їх подоланні;
ознайомити
учасників освітнього процесу із існуючими молодіжними субкультурами, їхніми
основними рисами, позитивним і негативним спрямуванням;
з’ясувати
позитивну роль молодіжних субкультур у процесі адаптації і самоствердження юної
особистості;
провести
заняття з елементами тренінгу «Всі ми – різні, всі ми – рівні», творчі дискусії
на тему «Молодіжні субкультури: за і проти», «Вчимося бути толерантними», «Що
спільного ?», «Біла ворона», «Чарівне озеро»;
створити
колажі «Світ толерантності» і «Світ інтолерантності», «Риси толерантної особистості»
тощо.
Для того, щоб
навчити дітей безпечній поведінці у виховній системі закладу освіти необхідно
систематично приділяти увагу національно[1]патріотичному
вихованню, культурі взаємостосунків школярів, методам ненасильницького
спілкування тощо.
Педагогам
необхідно налагодити взаємодію з батьками, зокрема:
рекомендувати батькам звертати увагу на контент, який споживає дитина й бути в курсі її інтересів;
разом з дитиною пройти базовий курс кібербезпеки й обговорити його;
слідкувати, чи
не відбувається у дитини різких перепадів настрою; проводити більше часу зі
своїми дітьми та вибудовувати довірливі стосунки;
звертати увагу
на поведінку дітей, коло спілкування та способи проведення дозвілля.
Батькам, у
яких складна комунікація з підлітками, варто звернутись до практичного
психолога закладу освіти, або, наприклад, до фахівців проєкту Міністерства
освіти і науки України та UNICEF "Поруч" , де можна отримати
безкоштовну допомогу з метою формування нових життєвих цінностей, розвитку
вольових якостей, поліпшення взаємин дитини з батьками та ровесниками тощо.
Довідково:
Небезпечні TikTok-челенджі, які варто обговорити з дітьми
Проєкт «Культура добросусідства»
Немає коментарів:
Дописати коментар